Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам’ять. До Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Пам'ятні дати 26.04.2020
26 квітня 1986 року... Ця дата надовго залишиться в пам'яті людства. Аварія на Чорнобильській АЕС стала новою точкою відліку в історії атомної енергетики, показала, наскільки небезпечна сила атома, яка вийшла з-під контролю, і як важко справитись з нею. Ава­рія на IV блоці ЧАЕС - це трагедія, яка зачепила інтереси сотень ти­сяч людей, заставила задуматись багатьох політиків, вчених і просто кожного з нас. Ніч з 25 на 26 квітня 1986 року. 1 година 22 хвилини 43 секунди. Саме тоді відлік часу пішов на години, хвилини, секун­ди. Саме тоді сталося 7 вибухів над IV блоком, полетіли палаючі шматки та іскри. Частина їх впала на дах машинного залу. Розпоча­лася пожежа. Точний час вибуху визначили не відразу. Розходження в хвилинах - природні. Люди дивились на свої годинники, а ті по­казували години по-своєму. Момент вибуху і сирени в середині по­жежної частини розділяла хвилина. Напевно, цього було замало, щоб усвідомити до кінця всю небезпеку, а головне - що потрібно зробити пожежникам в найближчі хвилини поряд із зруйнованим реактором. Стало зрозуміло. Це не просто пожежа. Не сигнал тривоги №3 - на­йбільший, що вимагає найбільшої мобілізації. Мобілізації не тільки всіх пожежних частин в широкому радіусі, але й власних сил - фізи­чних, а ще більше - моральних. До місця виклику виїхала пожежна автоцистерна, насосна стан­ція і автомобіль на чолі з начальником караулу лейтенантом Воло­димиром Правиком. 1 година З0 хвилин. До станції під'їхала маши­на Правика. За зовнішніми ознаками лейтенант визначив осередок во­гню і організував гасіння пожежі із боку машинного залу та з боку реакторного відділення. Як пізніше виявилось, це було єдино правильне рішення. Дяку­ючи йому вдалось зупинити розповсюдження пожежі.1 годину і З0 хвилин знаходився В. Правик в смертельних про­менях радіації. І цей термін обірвав його життя (24 роки).1 година 35 хвилин. До місця аварії прибув черговий караул II пожежної частини м.Прип'яті на чолі з начальником кара­улу В.Кибенком. Після довгої дії високого рівня радіації, високої температури і їдкого диму. Кибенок був виведений із бойового розра­хунку. Йому було всього 23 роки. Немає, мабуть, в Україні такого місця, яке б не було пов'язане з горем Чорнобиля. Комусь довелося стати в ряди тих, хто ліквідовував наслідки аварії, комусь - рятувати життя і здоров'я потерпілих, інші просто допомагали і матеріально, і морально.

Б'ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля... Вони нагадують: Пам'ятайте! Хай не повториться! Хай земля зацвітає навесні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість зустрічі з рідною землею. Хай кожен новий день сповнює ваші серця миром, спокоєм, одухотвореністю. Пам'ятаймо!

'